в'яжучий — прикметник … Орфографічний словник української мови
в'язкий — а/, е/. 1) Клейкий, тягучий. || Який засмоктує; грузький, липкий, тванистий. || перен. Якого важко позбутися; чіпкий. 2) Те саме, що в яжучий. 3) Який під впливом зовнішніх сил здатний деформуватися, не руйнуючись (про тверді тіла); прот. крихкий … Український тлумачний словник
ляпіс — у, ч. Кристалічний сплав нітратів аргентуму і калію, що використовується в медицині як в яжучий, протизапальний та припікальний засіб … Український тлумачний словник
протаргол — у, ч. Лікарський препарат, що використовується як в яжучий, антисептичний і протизапальний засіб … Український тлумачний словник
спориш — у/, ч., бот. Рослина родини гречкових з дуже галузистими або прямостоячими стеблами, яку використовують у народній медицині як в яжучий і сечогінний засіб … Український тлумачний словник
танальбін — у, ч. Сполука таніну з білком; в яжучий засіб при проносах … Український тлумачний словник
асфальт — (грец. що не падає) Природний будівельний матеріал, який використовувався для захисту від вологи цокольних частин споруд в архітектурі Стародавнього Дворіччя та інших країн. Ще вживався як в яжучий матеріал для скріплення кам яних блоків, а також … Архітектура і монументальне мистецтво
ганч — (гажа) (тюрк.) В яжучий матеріал білого кольору, який вживався архітекторами Середньої Азії і Кавказу (синонім гажа). Суміш з розчинених у воді і помелених обпаленої вапняної породи з гіпсом та глиною швидко твердіє, добре і легко формується.… … Архітектура і монументальне мистецтво